Святий Миколай: красива легенда чи реальна історична особа?
Святий Миколай (грец. Νικόλαος – Ніколаус) існував насправді. Він народився у 280 році н. е. у родині багатих греків-християн, які мешкали у місті Патарі (територія сучасної Туреччини). Хлопець зростав у добрі та любові, але його надзвичайно засмучувала навколишня бідність і убогість мешканців міста, тому він із дитинства і протягом життя потайки допомагав бідним родинам та дітям-сиротам.
Коли його батьки померли, Миколай отримав величезний спадок, але не став жити в розкошах. Він розпродав усі статки та роздав гроші бідним. Покинувши світське життя, Миколай вирушив прочанином у Палестину, а коли повернувся, став священиком, а згодом – і єпископом у місті Міри. Під час гонінь християнської віри його кинули до в’язниці, потім звільнили. А на схилі років отець Миколай став ченцем.
Ще за життя люди вважали отця Миколая святим. Бо він не раз за допомогою щирої молитви творив справжнє диво: вгамував бурю на морі, завдяки чому було врятовано чимало рибалок, а також корабель із прочанами; він зцілював калік і недужих, неодноразово рятував приречених до страти. Але найбільшою його заслугою було те, що він безмірно любив усіх людей і цінував кожного.
Помер Миколай 19 грудня 345 року (за юліанським календарем). За доброчинность, вірность та щирість у служінні Богу ділами та вчинками на землі, отця Миколая було канонізовано. А на честь того, що він за життя потайки допомагав іншим, збереглася традиція робити в цей день подарунки.
Чому День святого Миколая – поширене свято?
Вважається, що завдяки германцям свято на честь святого Миколая розповсюдилося усією Європою вже з кінця X століття. Легенди про добрі справи та чуйне серце свого земляка розповіла візантійська принцеса Феофано, яка стала дружиною майбутнього германського імператора Оттона ІІ.
Існує версія, що українці почали відзначати День святого Миколая у 1088–1089 роках завдяки київському князю Всеволоду Ярославовичу після встановлення політичних зв’язків із Римом.
У східних слов’ян виникла традиція святкування Дня святого Миколая двічі на рік (окрім 19 грудня, святкування відбувається також 22 травня). Історично 22 травня – дата перенесення мощей святого з Міри до італійського міста Барна, а завдяки тому, що ця дата припала на важливий день у сільськогосподарському календарі, вважається, що святий Миколай став своєрідним християнським спадкоємцем язичницького бога Велеса – покровителя землеробства та домашніх тварин. Тому цей святий шанується не тільки християнами, але і слов’янськими язичниками.
