У Вікіпедії цілком правильно пишеться, що прикрашати ялинку- язичницький звичай. Взагалі прикраса дерев було характерно для всіх релігій. Цілком можливо, що прийшла ця традиція в інші релігії з прарелігії, яку сповідували перші люди Адам і Єва. Тому, що майже у всіх релігійних обрядах прикраса дерева означало символічно Древо життя.
Дійство відбулося одній арабській сім’ї в Віфліємі на святкуванні Різдва Христового.
Було багато дітей, дорослих. Прийшли люди похилого віку .
Діти в костюмах стали показувати події Христового Різдва, причому, ослик і теля були справжніми .
Після того, як пастухам в полі з’явилися Анголи, сповістивши радісну звістку про Народження Спасителя світу, пастухи поспішили зі своїми подарунками в печеру до Новонародженого. Кожен ніс, хто їстівне, хто нехитру іграшку. Хтось і теплу одежину в студену ніч для Малюка.
Прийшло їх відразу так багато, що всі увійти не змогли, і тому залишали, принесені Немовляті іграшки інші дари, на дереві, що росло біля входу в печеру, а самі поверталися до своїх стад.
З того часу, йдеться в легенді, християни прикрашають дерево в день Різдва Христового в будинках, в знак того, що в кожному будинку є та таємнича Печера, в яку не всім виходять увійти, але всі ми приносимо свої посильні приношення Немовляті Ісусу, прикрашаючи видиме дерево.
Дуже красивий розповідь, який зберігається в Віфлеємі, про смисл з деревом на Різдво.
Варто також згадати, що ялинки прикрашалися не тільки іграшками, але і цукерками, фруктами. Тобто всім, що потім передавали дітям, як подарунок від Спасителя. І це було для малечі особливим приводом для веселощів. А в деяких місцях, ці подарунки навмисне передавалися сиротам.
Тому беруся стверджувати, що прикрашання ялинки має сенс тільки на Різдво Христове. І зовсім безглуздо на Новий рік.
